Історія Лондона пам’ятає багато видатних людей, які змінювали суспільство, робили внесок в освіту та науку. Одним з таких людей є Алан Тюрінг, який для лондонців став символом науки, свободи думки й боротьби з несправедливістю.
Тюрінг не просто заклав основи штучного інтелекту, а навчив людей розуміти мову машин. Його життя — це поєднання сили інтелекту, трагічної долі та спадщини, що глибоко вплинула на світову науку. Далі на londoname.
Раннє життя
Алан Тюрінг народився 23 червня 1912 року у лікарні для людей похилого віку в Паддінгтоні, що у Лондоні. Він був другою дитиною у родині. Його батько Джуліус вступив на індійську державну службу, де зустрів і одружився з Етель Сарою. Вона була донькою головного інженера Мадраської залізниці. Хлопець провів своє дитинство з жорсткими визначеннями згідно з вимогами класу та вигнанням батьків в Індії. Змалку він вирізнявся математичними здібностями та глибинним мисленням. Хлопець пішов до школи, але батьки вважали, що від неї ніякої користі, тому через кілька місяців його забрали. Далі відправили до підготовчої школи Гезлгерст, де він з більшості предметів отримував середні бали, але дуже захоплювався власними ідеями.
У 1926 році склав загальний вступний іспит, а потім здобував знання у школі Шерборн. У той рік відбувався загальний страйк, тоді хлопцю доводилося їхати 60 миль до школи на велосипеді. Проте у державній школі хлопцю було досить важко, адже він рухався власним напрямком, не так, як вимагали вчителі. Його критикували за почерк, мав труднощі з англійською мовою, проте виграв всі можливі математичні премії. Тюрінга дуже цікавила хімія і він проводив експерименти за власним планом, що не подобалося вчителю. У 1928 році Тюрінг зав’язав дружбу з Крістофером Моркомом. Це був учень старшого класу з яким вони разом працювали над науковими ідеями. Смерть друга від туберкульозу у 1930 році спонукала юнака думати про розум та безсмертя.
Через рік Алан Тюрінг вступив у Кінгс-Коледж Кембриджа й у 1934 році закінчив його з відзнакою. Потім з 1936 по 1938 рік він здобував освіту у Принстоні. Там він захистив PhD з “Ординальних логік” під керівництвом Алонзо Черча. Коли він повернувся назад до Кембриджу, то ходив на лекції Вітгенштейна та працював над машиною для функції Зета. Період навчання заклав основу для його геніальних ідей, які стали пов’язані з Лондоном.
Внесок у науку під час Другої світової війни
Внесок Тюрінга у сучасний світ не просто теоретичний. Під час Другої світової війни він займався зламом німецьких кодів в уряді Великої Британії. Він працював над “Enigma” — машиною для шифрування, яку використовували німці. Ця машина чимось нагадувала друкарську машинку і змінювала літери тексту випадковими внутрішніми комбінаціями. Це робило закодовані повідомлення німецьких військових незрозумілими.
Тюрінг разом з іншими математиками зміг швидко розшифрувати код “Enigma” після приходу в організацію. Він з колегами розробив ще одну машину під назвою “бомба”, яка імітувала роботу “Enigma” для перевірки потенційних шифрів. У Блечлі-Парку у 1940 році прототип машини “Бомба”, яку назвали “Вікторія”. Кілька років вони розшифровували два повідомлення “Enigma” щохвилини. Пізніше німці почали використовувати складніший пристрій “Лоренц”, але Тюрінг зміг розробити техніку розшифрування навіть цих повідомлень. Певні історики вважають, що завдяки його роботі було врятовано мільйони життів і навіть скоротило війну на 2-4 роки.
Ось так Тюрінг став одним з головних науковців у Блечлі-Парку та здобув повагу своїх колег. Він був досить ексцентричним та незграбним, трохи похмурим, але завзятим та жвавим. Тюрінг потоваришував з математиком Джоан Кларк, якій він навіть пропонував одружитися. Хоч жінка швидко погодилася, але Тюрінг відмовився від цих планів.
Комп’ютерні науки та спадщина
Після Другої світової війни Тюрінг переїхав до Лондона й продовжував таємну співпрацю з урядом. Проте у місті працював у “National Physical Laboratory” (NPL) над проєктом автоматичної обчислювальної машини ACE. Він був впевнений, що скоро нові технології дозволять реалізувати арифметичні функції шляхом програмування. Від 1948 року у Манчестерському університеті він працював над програмуванням, субрутинами та застосуванням комп’ютерів для групової теорії та морфогенезу.
Перебуваючи у Манчестері у 1950 році опублікував відому статтю “Обчислювальні машини та інтелект”, де запропонував “Тест Тюрінга” для перевірки штучного інтелекту. Саме цей тест став основоположником у сфері штучного інтелекту.
Наукова робота Алана Тюрінга раптово припинилася у 1952 році. Поліція зреагувала на крадіжку зі зломом у будинку науковця і дізналася про його сексуальні стосунки з чоловіком Арнольдом Мюрреєм, який знав грабіжника. У той період гомосексуалізм був незаконним і його звинуватили у “грубій непристойності”. Через це він втратив доступ до секретної інформації та не міг більше розшифровувати коди. 7 червня 1954 року він помер від отруєння ціанідом. Ще за життя внесок математика був засекреченим, але потім він отримав визнання.
Отже, спадщина Алана Тюрінга продовжує впливати на сучасний цифровий світ. Його історія — це приклад геніальних відкриттів і водночас відображення вад суспільства.
Використані джерела:
