Джон Бердон Сандерсон Голдейн, відомий як J. B. S. Haldane, вважається одним з найвидатніших науковців XX століття. Його робота значно вплинула на сучасну генетику та біологію. Чоловік був пристрасним соціалістом та захоплювався політичною діяльністю. Публічна кар’єра науковця демонструвала гарний приклад взаємозв’язку між наукою та політикою.
Джон Бердон Сандерсон Голдейн залишив по собі блискучі наукові відкриття, популяризуючи знання. Поєднуючи еволюційну теорію, філософію та фізіологію, він шукав правду. Далі на londoname.
Раннє життя й освіта
Дж. Б. С. Голдейн народився 5 листопада 1892 року в Оксфорді, але більшу частину життя прожив у Лондоні. Його батько відомий фізіолог Джон Скотт Голдейн, тому з восьми років хлопець почав занурюватися у науку як асистент батька. Вони провели перший експеримент у дослідженні впливу отруйних газів. Потім батько привів його до Молодіжного наукового клубу Оксфордського університету, щоб послухати лекцію з генетики.
Справжня освіта юнака почалася у 1897 році в Оксфордській підготовчій школі, з 1904 року в Ітонському коледжі, де над ним жорстоко знущалися інші студенти нібито через зарозумілість. Байдужість до його проблем привела до ненависті до англійської системи освіти, але під час навчання він подружився з Джуліаном Гакслі. У свої студентські роки Голдейн вже писав перші наукові статті, які були наповнені сміливими ідеями.
Також вивчав математику, давньогрецьку та римську літературу у Новому коледжі в Оксфорді та отримав диплом з відзнакою першого ступеня у 1912 році. У тому ж році він презентував статтю про зчеплення генів безхребетних. Варто зазначити, що формальної освіти з біології він так і не отримав, вивчав її самостійно.
Кар’єра науковця
У 1914 році Джон Бердон Сандерсон Голдейн вступив до британської армії. Потім служив у Франції, де був поранений і відправлений до Шотландії. У 1920 році склав повноваження, зберігши звання капітана. На початку 1920-х років був стипендіатом Нового коледжу в Оксфорді, де викладав генетику та фізіологію. Потім перейшов до Кембридзького університету, був викладачем до 1932 року. Також науковець був запрошеним професором у Каліфорнійському університеті у 1932 році й обраним членом Королівського товариства.
Вже у 1930-х роках Голдейн керував кафедрою генетики в Університетському коледжі Лондона, де і відбувалася більша частина його кар’єри. Саме там проходила його наукова й педагогічна діяльність, а лабораторія стала однією з провідних у світі з вивчення генетики. Такі роботи дали багато відкриттів стосовно успадкування ознак. Упродовж усього свого життя науковець наголошував, що наука й техніка впливають на етику. Голдейн вважав, що дарвінівська еволюція дає новий набір етичних цінностей у відносинах між людьми та іншими видами.
Варто зазначити, що Голдейн не тільки займався наукою, а й цікавився політикою. Він став марксистом та вступив до Комуністичної партії Великої Британії й був редактором лондонської газети партії “Daily Worker”. Також брав участь у мітингах та дебатах, але згодом розчарувався в офіційній партійній лінії та вирішив залишити партію.
Вплив і популяризація науки
У 1956 році Голдейн залишив Лондон і переїхав до Індії, де працював в Індійському статистичному інституті у відділі біостатистики. Він займався генетикою в лабораторії, писав статті та проводив різні дослідження. Він справді вірив у те, що наука буде швидко розвиватися у постколоніальних країнах. У своїх листах він писав про те, що Лондон “застряг у старій ієрархії”, а в Індії великий простір для нових ідей та їх реалізацій. Науковець також прийняв індійське громадянство.
Голдейн мав виняткові вміння популяризувати складні наукові ідеї. Зібрання його есе “Possible Worlds” є справжнім бестселером і в сучасності вважається класикою наукової публіцистики. Його майстерність трансформувати математику та біологію на цікаві історії, що заохочували читачів до самостійних роздумів.
Варто зазначити, що співпраця Голдейна, Фішера та Райта змогла пов’язати дарвінівську еволюційну теорію та концепції спадковості Грегора Менделя. Їх робота була заснована на аналізі частоти мутацій, розміру популяцій та закономірностей розмноження, включно з іншими факторами. Також Голдейн зробив вагомий внесок у теорію дії ферментів та у дослідження фізіології людини. Він вміло поєднував літературні та аналітичні здібності, різноманітні знання та харизму, що допомогло зробити численні відкриття в кількох наукових сферах. Його праця надихала ціле покоління науковців. Вчений помер 1 грудня 1964 року.
Отже, спадок Джона Бердона Сандерсона Голдейна у сучасності зберігається в есе, підручниках та у світогляді багатьох вчених. Він був справжнім служителем суспільства, поєднуючи у собі знання та радикальні думки. Також наполягав на тому, що вчені завжди повинні звертатися до простих людей і намагатися донести їм важливі аспекти науки. Вони повинні постійно думати про те, як науковий світ може співвідноситись з проблемами суспільства й робітничого класу, адже наука не існує у вакуумі.
Використані джерела:
- https://jacobin.com/2024/09/haldane-scientific-socialism-genetics-politics/
- https://www.britannica.com/biography/J-B-S-Haldane
- https://dayhist.com/persons/j-b-s-haldane-pioneer-genetics-evolutionary-biology
- https://www.encyclopedia.com/science/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/haldane-j-b-s
