Лондон — місто, яке вражає не тільки своїми архітектурними пам’ятками, Букінгемським палацом, а й великою кількістю зелених насаджень. Ріджентс-парк, Гайд-парк, Сент-Джеймс-парк — це тільки мала частина системи парків мегаполіса, завдяки якій місто вважається найзеленішим мегаполісом світу.
Система парків міста розвивалася століттям і стала елементом життя лондонців. Люди отримують задоволення від прогулянок зеленими зонами, занять спортом у затінку та красивими локаціями природних насаджень. Далі на londoname.
Королівські та громадські парки
Якщо зазирнути в історію, то насправді першими у Лондоні з’явилися Королівські парки, які були закритими для публіки. Такі парки були власністю церкви, доки Генріх VIII не конфіскував їх після розпуску монастирів. Тоді вони стали мисливськими угіддями аристократів та монархів. Наприклад, Гайд-парк створили у 1532 році для полювання на оленів. Сент-Джеймс-парк відкрили у 1532 році. Грінвіч-парк повернувся короні природним шляхом. Ці парки вважалися статусними й були тільки у королівському користуванні до XIX століття, але з роками почали перетворюватися на громадські простори. У 1851 році Законом про землі корони було створено “Royal Parks Agency”, яка існувала до 2017 року.
У XIX столітті британський уряд почав формування зелених насаджень у Лондоні. Місто ставало більш урбанізованим, тому потребувало зелених зон. Найпершим створили парк Вікторії, будівництво якого почалося у 1842 році, а через три роки його відкрили для публіки. У 1858 році офіційно відкрили парк Баттерсі. Ці відомі зелені зони заклав архітектор Джеймс Пенеторн.
У 1869 році Міською радою будівництва було створено парк Саутварк, а от Рада графства Лондон відкрила парк Броквелл у 1891 році. Ці парки мають павільйони, озера, відкриті простори, красиві алеї, які були призначені абсолютно для всіх людей.
Розширення та захист парків
Ще більш активно система парків Лондона почала розвиватися у XX столітті. Під час Другої світової війни зелені зони мегаполіса страждали від бомбардувань і після війни необхідно було їх відновлювати. Щоб централізовано керувати парками у 1965 році створили “Greater London Council” (GLC). Вони підтримували створення зелених зон, як-от, відкриття “Mile End Park”. У 1986 році управління ускладнилось через розпуск GLC, але у 2000 році відповідальність за парки взяли на себе “Greater London Authority” (GLA). Це дало змогу меру мегаполіса мати вплив на екологічну політику, зокрема щодо озеленення. Вони запровадили спеціальні програми захисту зелених зон від комерційних забудов. Також організації, наприклад, “Friends of Parks” підтримують місцеві зелені осередки.
У сучасності парками Лондона займається також “The Royal Parks” — це благодійна організація, яка піклується найвідомішою колекцією парків у світі. Королівські парки мегаполіса займають особливе місце для лондонців, тому неоціненні зелені насадження треба берегти. Організація забезпечує безоплатний доступ до красивих історичних парків у середовищі міста, тому вони працюють над покращенням парків, адже щорічно їх відвідує понад 77 мільйонів осіб. Управління парків обходиться приблизно у 65 мільйонів фунтів стерлінгів на рік. Благодійна організація сама збирає приблизно 85% всього доходу, а 15% фінансує держава. Також роботу підтримують сотні волонтерів, які роблять пожертви або у вільний час допомагають збирати кошти на підтримку діяльності.
Сучасні інновації
У сучасності зелені насадження у центрі Лондона складаються з п’яти Королівських парків, які доповнені невеликими скверами, що розкидані центром міста. В іншій частині міста є ще три Королівські парки і багато інших скверів та відкритих просторів. Мегаполіс на 40% складається з зелених насаджень, включаючи 3000 парків загальною площею 35 000 акрів.
До Королівських парків входить Ріджентс-парк, Гайд-парк, Сент-Джеймс-парк, Річмонд-парк, Буші-парк, Кенсінгтонські сади, Грінвіч-парк і Грін-парк. Додаткові сквери створили для мешканців фешенебельних районів. Відкриті для публіки Рассел-сквер у Блумсбері, Lincoln’s Inn Fields в Голборн і Сохо-сквер у Сохо. Інші зелені простори створені й доглядаються завдяки зборам муніципального податку лондонців.
У Королівських парках працюють програми біорізноманіття, висаджують екзотичні квіти та запускають бджіл. Наприклад, у 2019 році запустили програму “London National Park City”, що має на меті зробити Лондон “національним парковим містом”, об’єднавши зелені зони в єдину мережу. Мер Садік Хан підтримує “Rewild London”, які відновлюють природні ландшафти.
Отже, система парків Лондона почалася з часу формування королівських мисливських угідь й продовжується сучасними створеннями зелених зон. Парки XIX століття стали основою для унікальної системи, яка розвивається завдяки екологічним ініціативам. Організації працюють з турботою за довкілля у вічній боротьбі проти урбанізації. Влада та різні інституції роблять все можливе, щоб мегаполіс продовжував розвивати та покращувати систему парків для комфорту та захоплення як для лондонців, так і гостей міста.
Використані джерела:
