В історії Великої Британії закарбовано багато імен великих діячів, які не тільки робили відкриття чи політичні зрушення, а й займалися наукою. Одним з таких відомих особистостей є Томас Генрі Гакслі — біолог та різнобічний науковий діяч XIX століття. Багатьом людям він відомий як “бульдог Дарвіна”, адже підтримував теорію еволюції Чарльза Дарвіна.
Внесок науковця у розвиток науки, зокрема у палеонтологію та порівняльну анатомію, змінив уявлення про біологію в цілому. Його наукові комунікації неоціненні й навіть у сучасності продовжують надихати на звершення багатьох людей. Далі на londoname.
Ранні роки та шлях до науки
Томас Генрі Гакслі народився 4 травня 1825 року в Ілінгу, що неподалік Лондона. Він був сьомим із восьми дітей у сім’ї шкільного вчителя математики. Родина не мала статків і жила досить скромно. Голова сім’ї працював у школі, доки її не закрили й через це вони зіштовхнулися з великими фінансовими труднощами. Малому Томасу довелося залишити школу у віці 10 років, провчившись лише два роки у формальній освіті. Хлопець був дуже допитливим і здібним, тому почав самостійно вивчати історію, філософію та інші науки. У підлітковому віці самостійно вчив німецьку мову. Пізніше володів нею вільно, а Чарльз Дарвін використовував його як перекладача наукових матеріалів. Також він знав латинь і грецьку, адже мріяв в оригіналі читати Арістотеля.
Юнаком Гакслі почав вивчати безхребетних, а згодом і хребетних. Для своїх публікацій він малював багато ілюстрацій морських безхребетних. У свої 13 років став учнем лікарів, що практикують. Спершу у Джона Кука, а потім у Томаса Чендлера, який відомий експериментами месмеризма у медичних цілях. Практика проходила у лондонському Ротергіті, де жили нужденні люди. У 16 років Гакслі вступив до “Sydenham College”, недорога школа анатомії, продовжуючи програму читання.
Через рік він навчався у лікарні Чарінг-Крос і навіть отримував стипендію. Завдяки проживанню у місті Лондон хлопець мав доступ до бібліотек та наукових товариств і завдяки цьому він все більше цікавився природничими науками. У 1845 році опублікував першу статтю, де описав про існування невідомого шару у внутрішній оболонці волосків, який у сучасності відомий як шар Гакслі.
Наукова кар’єра
У 20 років потрапив на королівський корабель “HMS Rattlesnake” в експедицію до Австралії й Нової Гвінеї у 1846-1850 роках. Під час такої роботи Гакслі зацікавився морською біологією й став описувати медуз, коралів та інші безхребетні види. Свої дослідження він відправляв до Лондона, їх публікували в “The Oceanic Hydrozoa”. Його робота “Про анатомію і спорідненість сімейства медуз” була опублікована у 1848 році Королівським товариством. Після повернення науковця в Англію саме цінність цієї роботи забезпечила членство у Королівському товаристві.
У 1851 році Гакслі нагородили медаллю Королівського товариства й обрали до ради. Він дружив з Джозефом Далтоном Гукером і Джоном Тіндаллом, які були друзями все життя. Після військово-морського флоту біолог оселився у Лондоні й почав працювати на посаді натураліста в Урядовій гірській школі. Там він займався палеонтологічними дослідженнями й залишив по собі понад 20 мемуарів з анатомії та класифікації копалин. Наступні 40 років роботи Гакслі став інтелектуальним лідером Англії. Він був розумним, серйозним, сильним.
У 1854 році почав працювати викладачем у “School of Mine”. Важливим дослідженням стала лекція 1858 року про “Теорії черепа хребетних”. Він виступав проти погляду Річарда Оуена стосовно того, що кістки черепа й спинного мозку є гомологічними, а це думка про яку говорив Гете й Лоренц Окен. Також біолог підтримував теорію еволюції Чарльза Дарвіна й захищав його ідеї у статтях і публікаціях. Відомим моментом 1860 року були дебати в Оксфорді із Семюелем Вілберфорсом, єпископом, що висміював еволюцію.
Реформа освіти
Томас Генрі Гакслі виступав за реформу освіти в Лондоні. Біолог мав вплив на методологію викладання у школах. Він виступав за впровадження читання, письма, мистецтва, арифметики, природи та музики. Він обдумував, що у старшій школі повинно бути дворічне навчання з акцентом на конкретну спеціальність. Це був новий підхід для англійських шкіл. Його глибоке есе “На шматку крейди” опублікували у 1868 році журналі “MacMillan’s Magazineу”.
Важливою роботою біолога була посада викладача Біблії у школах. Деякі науковці вважали це кроком назад від його еволюційних теорій, але Гакслі вірив, що у Біблії є важливі літературні та моральні вчення, які стосуються англійської етики. Він намагався об’єднати еволюцію з етикою у книзі “Еволюція й етика”.
Науковець впливав на громадське життя Лондона. Був президентом Британської асоціації сприяння розвитку науки, обіймав посаду члена Шкільної ради Лондона. У сучасності університети мегаполіса. Королівське товариство, музеї вшановують Гакслі як сміливого наукового діяча XIX століття.
Отже, Томас Генрі Гакслі зробив значний внесок у розвиток біології Великої Британії. Його ідеї, відданість науці та бажання змінювати Лондон, сформувало нове бачення природи людини.
Використані джерела:
