Історія Лондона має згадку про людину, яка змогла розгадати найбільшу таємницю природи — структуру ДНК. Це науковиця Розалінд Франклін, яка змінила уявлення людства про основу життя. Далі на londoname.
Попри знецінення її роботи та гендерні упередження, вчена досягла значних висот у науці. Її легендарне “Фото 51” стало ключем для розуміння подвійної спіральної структури ДНК, що є основою генетичного коду. Франклін була талановитою, мужньою та відданою науці, а її відкриття стало основою сучасної медицини.
Раннє життя
Розалінд Франклін народилася у 1920 році у Лондоні, у заможній, впливовій британській родині. Ще з дитинства дівчинка мала інтерес до математики та природничих наук. Проте на початку XX століття жінки ще не мали можливостей отримувати рівну з чоловіками освіту. Працювало лише кілька шкіл, які приймали на навчання дівчаток, щоб вони отримали знання природничої освіти. Однією з таких шкіл була Школа Святого Павла й саме туди вступила Розалінд Франклін у свої 11 років. Там вона вивчала, фізику, хімію, німецьку, французьку, латинську та займалась спортом. Ця школа заохочувала дівчаток будувати кар’єру, а не просто готувала до шлюбу.
У 1938 році Розалінд Франклін вступила в Ньюнгем-коледж відомого Кембридзького університету, щоб здобути ступінь бакалавра фізичної хімії. Її навчання припало на період Другої світової війни, що вплинуло на студентське життя. Під час німецьких бомбардувань безпека, звісно, була під загрозою, але дівчина не бажала змінювати місце проживання та продовжувала навчання. У 1947 році Розалінд нарешті здобула ступінь бакалавра.
Кар’єра в науці
Після закінчення навчання в університеті Розалінд Франклін вирішила здобути ступінь доктора філософії та пішла у лабораторію Роланда Норріша у Кембридзькому університеті. З керівником вона не дуже гарно ладнала, тому коли випала можливість, то відразу ж приєдналася до Британської асоціації досліджень з використання вугілля. Там вона вивчала пористість вугілля, а це мало важливе значення для розвитку газових масок під час Другої світової війни. Ці досліди були головними для здобуття наукового ступеня.
Подальші дослідження вона робила у Парижі, де займалась рентгеноструктурним аналізом для вивчення структури вуглецю. Розалінд прагнула повернутися до Лондона, щоб бути ближчою до дому. Після отримання стипендії вона приєдналася до Королівського коледжу Лондона у 1951 році. Там вона почала працювати над ДНК нуклеїнової кислоти. Також досліджувала структуру ДНК за допомогою рентгенівської дифракції. Саме там вона зробила легендарне “Фото 51”, що стало основою для розуміння подвійної спіральної структури. Над цим також працювали й Френсіс Крік та Джеймс Ватсон, які скористалися даними досліджень Розалінд Франклін без її відома. За роботу вони отримали Нобелівську премію у 1962 році, а внесок жінки довгий період був недооціненим.
У 1953 році вона почала працювати у лабораторії кристалографії у коледжі Біркбек. У Лондоні Розалінд досліджувала віруси і її дослідження заклали основи структурної вірусології.
Спадщина науковиці
У 1956 році після робочої поїздки до Каліфорнії у Розалінд Франклін виявили рак яєчників, їй зробили операцію. Жінка повернулася працювати до лабораторії, але була дуже слабкою. Померла вона 1958 році у віці 37 років. Вже після смерті вся наукова спільнота визнала її вагомий внесок у науку.
У сучасності ім’я Розалінд Франклін носять установи, стипендії та нагороди. Науковиця була відданою дослідженням, але водночас вміла насолоджуватись подорожами, шиттям та розвагами. Вона постійно вимагала від себе високих стандартів роботи й пишалася своєю рішучістю.
