Майкл Фарадей вважається найвидатнішим вченим XIX століття. Він почав свою кар’єру як хімік, написавши посібник з практичної хімії. Завдяки своїм відкриттям науковець увійшов в історію Лондона та всього людства. Без освіти, але з жагою до знань, саме він відкрив електромагнетизм та електрохімію, що стало основою для сучасних відкриттів. Далі на londoname.
Це людина, яка народилася у передмісті Лондона й своїм розумом та відданістю науці проклала шлях до майбутнього. Майкл Фарадей займає важливе місце в історії науки, тому про його життя варто знати більше.
Раннє життя та юність
Майкл Фарадей народився у селі Ньюінгтон у графстві Суррей, що є частиною Південного Лондона. Його батько був ковалем, який емігрував з півночі Англії у пошуках роботи. Мати була простою сільською жінкою, яка завжди підтримувала сина. Сім’я належала до християнської секти сандеманіанців, які духовно підтримували хлопця все життя. Це мало великий вплив на його світогляд.
Хлопець отримав тільки початкову освіту, навчившись писати, рахувати та читати у церковній недільній школі. Ще дитиною почав заробляти гроші доставкою газет, а у 14 років пішов учнем до книготорговця. У книгарні він багато читав і йому потрапила стаття про електрику в Британській енциклопедії. Зі старих пляшок та дерева він змайстрував примітивний електростатичний генератор та провів прості експерименти. Також він зробив слабку вольтову батарею і з її допомогою проводив досліди з електрохімії.
З часом Фарадей почав проводити дискусії з колегами у Міському філософському товаристві, де він слухав лекції на різну тематику. Так у юнака з’явився інтерес до науки, зокрема електрики. По закінченні свого учнівства у 1812 році Фарадей ходив на лекції хіміка Гамфрі Деві та Джона Татума, засновника Міського філософського товариства. Після того як Деві пошкодив зір від трихлориду азоту, то він найняв Фарадея асистентом. Ця посада відкрила для молодого науковця доступ до експериментів та наукових досліджень.
Наукові праці
Фарадея залучали до вивчення хлору й він відкрив дві нові сполуки хлору та вуглецю. У 1823 році зрідив хлор, а у 1825 році отримав бензол. Більш відомий науковець через свої роботи з електрики та магнетизму. Першим офіційним експериментом було виготовлення гальванічної батареї з 7-ми британських монет у пів пенні. Їх він склав разом з сімома дисками листового цинку та аркушами паперу, які змочив солоною водою. Через цю купу він пропустив електричний струм через розчин сульфату магнезії, досягши успіху у розкладанні хімічної сполуки.
У 1831 році Фарадей зміг відкрити явище електромагнітної індукції, показавши, що зміна магнітного поля може генерувати електричний струм. Таке відкриття стало основним у розробках трансформаторів та генераторів. Вже у 1833 році він сформував закон електролізу, відомий як “Закони Фарадея”. Там описують кількісні співвідношення між кількістю електрики та масою речовини, що виділяється під час електролізу.
Фарадей відкрив явища парамагнетизму та діамагнетизму. Він досліджував реакцію різних матеріалів на магнітні поля. Науковець також виявив обертання площини поляризації світла у магнітному полі, відомий як ефект Фарадея.
Вплив та спадщина науковця
Майкл Фарадей досить довго працював у Королівському інституті Великої Британії. У 1821 році його призначили помічником суперінтенданта Палати представників Королівського інституту. Через чотири роки став директором лабораторії Королівського інституту. Вчений популяризував науку й запровадив публічні лекції. Мова йде про “Різдвяні лекції”, які створювались для молоді і які популярні й у сучасності.
У Лондоні можна побачити статую Майкла Фарадея, яка стоїть на Савой-Плейс. На його честь назвали вулиці, кабінети, інститут. Також пам’ять увічнили в есе, книгах та на поштових марках. Саме він зробив відкриття, які змінили світ.
