Столиця Великої Британії — Лондон має багату історію, яка сягає понад 2000 років. Мегаполіс розташований у такому місці, де стратегічно необхідно думати про захист. Ще з давніх часів системи укріплень постійно трансформувались, відповідаючи на загрози певного часу. Далі на londoname.
Неможливо конкретно описати укріплення кожного району міста, але про захист всього мегаполіса є багато свідчень. У сучасності такі місця зберегли приклади про епохи, коли укріплення мали вирішальне значення у безпеці міста. Все це є історією Лондона й про неї мають знати нащадки.
Історичні моменти
Оборону Лондона розробляли у кілька етапів і на це пішло не одне століття. Першу оборонну стіну міста збудували ще римляни. Ще у 43 році н. е. римляни заснували Londinium, який важливо було захищати. Укріплення були збудовані з каміння та цементу й мали площу 1, 3 кілометри квадратних. Висота їх була 6 метрів й мури були захистом від варварських набігів. Кам’яна стіна не лише забезпечувала захист, а й підкреслювала статус міста.
Римська стіна впливала на розвиток планування вулиць у Середньовіччі, бо до середини XVII століття вздовж стіни з обох сторін побудували будівлі. З плином часу стіна ставала прихованою, а потім навіть була зруйнована під час будівництва нових будинків та залізниці. У 1938 році стіна та частина земель на західній стороні передали під охорону Міністерству громадських робіт. У сучасності залишки цих укріплень можна знайти в центрі Лондона, біля Тауерського пагорба та Барбікану.
У 1066 році після нормандського завоювання до укріплень міста додали нові, щоб захистити Лондон від зовнішніх загарбників. Король Вільгельм Завойовник почав будівництво Лондонського Тауера. Це укріплення повинно було захистити місто від загроз та стати символом королівської влади. Споруда мала багатошарову оборону з зовнішніми мурами, ровами та вежами. Це найвідоміша пам’ятка мегаполіса, що є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Варто зазначити й важливість старого Лондонського мосту, який теж укріпили на випадок загроз. Там були Великі кам’яні ворота, а другою лінією оборони став розвідний міст, що з’єднував 7-й та 8-й пірси. Міст був непереборною перешкодою та блокував прохід ворожих кораблів.
Нові виклики
У XVII-XIX століттях укріплення Лондона видозмінювалися. З’являлись нові військові об’єкти, наприклад, “Royal Arsenal” у Вулвічі. Там виробляли зброю та боєприпаси для британської армії, тому його важливість під всіх воєн була беззаперечно. У сучасності арсенал переробили під культурний та житловий комплекс, але містяни знають про його історичне значення.
У 1880-ті роки розробили схему укріплень, яку називали Лондонські оборонні позиції. Це був план на випадок непередбачених обставин для лінії окопів. Лінію, які мали захищати ці укріплення підтримували багатокутні форти — Лондонські мобілізаційні центри.
Якщо говорити про Другу світову війну, то тоді готувались оборонні позиції на випадок нападу з суші. Лінія GHQ була дуже важливою, бо мала захищати не лише Лондон, а й весь промисловий центр Англії. Та у той час місто страждало від загроз з повітря, тому створили систему протиповітряної оборони, будували підземні укриття та глибокі бомбосховища. Після війни у мегаполісі підготували додаткові укріплення, щоб захистити командні пункти й центри управління.
Сучасні загрози
У сучасному світі Лондон є мішенню терористів. Неодноразово у місті відбувалися теракти, тому були змінені планування під’їзних шляхів, встановлено контрольно-пропускні пункти. Також весь мегаполіс знаходиться під пильним наглядом камер відеоспостережень, а знакові забудови мають бетонні бар’єри, щоб захистити їх від замінованих авто.
Історія укріплень районів міста демонструє те, як Лондон пристосовувався до змін. Споруди забезпечували захист районів від нападу, сприяли розвитку інфраструктури мегаполіса та демонстрували силу влади.
