Усім нам відомо, що Лондон належить до найвідоміших міст світу. Його розвиток просто вражає. Він завжди міг похизуватися кращими вченими, спортсменами, лікарями та підприємцями. Усе це в свою чергу передбачає стрімкі процеси урбанізації та глобалізації. Однак під час розвитку економічної та промислової сфер зазвичай страждає природа. Зокрема, однією з найважливіших складових для забезпечення життєдіяльності міста завжди залишалася вода. В якому стані перебувають водойми Лондона? Чи можна вважати забрудненою головну річку Темзу? Які заходи вживають для покращення якості води в Лондоні? Далі на londoname.
Історія, яка пов’язана з великою кількістю бруду
У сучасному світі річка Темза залишається привабливістю Лондона. Вона є центром торгівлі, джерелом води та місцем для проведення багатьох фестивалів і шоу. Однак її історія пов’язана з брудом та сміттям. Довгий час Темза була тим місцем, куди часто потрапляли побутові та промислові відходи. Береги річки (особливо влітку) перетворювалися на величезний смітник, до якого додали фекалії та купу гнилі. Від водойми так тхнуло, що інколи люди звертали та слідували іншим маршрутом. Ситуація ускладнилася всередині ХІХ століття, коли місто почало розвиватися стрімкими темпами, а кількість його мешканців поступово зростала. Тоді виникали нові заводи, а також з’явилися перші відомі туалети. Однак усі ці інновації сприяли зростанню кількості відходів, що потрапляли до Темзи. Жахлива якість води була тісно пов’язана з виникненням епідемій хвороб. Саме Темза була однією з головних причин розповсюдження холери у 1831 та 1854 роках.
Важливим кроком до подолання цієї проблеми стало прийняття Metropolis Water Act. Згідно з цим законом відбувалася фільтрація води, а також заборонялося використання води для побутових потреб у нижній частині Темзи. Хоча такі нововведення були дуже важливими, суттєві зміни можна було побачити лише у 1858 році. Пізніше виникли більш сучасні системи очищення, а найважливішою стала поява централізованої каналізації.
Загальний стан річки в сучасному Лондоні

Хоча протягом усієї історії воду з Темзи використовували для різноманітних побутових потреб (враховуючи навіть приготування їжі), вживати її неочищеною не можна. Це суміш прісної та солоної води, непридатної для пиття. Проблемою також є велика кількість дощової води, яка потрапляє до каналізації. Для запобігання негативним наслідкам було розроблено Thames Tideway Tunnel. Його будівництво завершилося у березні 2024 року. Такий комбінований каналізаційний колектор пролягає безпосередньо під річкою. Завдяки його функціонуванню кількість стічних вод та дощової води в Темзу сильно скоротилася. Це дозволяє покращувати якість води в річці.

Хоча проблему з дощовою водою та каналізацією можна назвати вирішеною, якість води у річці не є бездоганною. Туди часто потрапляють стоки з об’єктів сільського господарства, промисловості, транспортних шляхів, а також бактерії та паразити від худоби та інших тварин. Найважче боротися зі стоками з доріг. Забруднюючі речовини накопичуються на дорогах у суху погоду, а пізніше змиваються разом з дощем у річку. Особливо небезпечною є нафта, поява у воді якої призводить до зникнення багатьох представників водного світу. Небагато людей знають і про неправильне підключення власних побутових приладів. Насправді, у Лондоні існує велика кількість посудомийних машин, раковин та пральних машин, виходи яких було неправильно з’єднано з водостічними трубами. Таким чином усі ці стоки потрапляють у Темзу. Дані труднощі намагаються подолати як представники уряду, так і звичайні мешканці. Однак результати не завжди є позитивними.
