Наприкінці 19 століття у Великій Британії розгорнувся процес створення мікробіологічних лабораторій для інформування місцевих санітарних органів про низку захворювань. Згодом важливу роль у проведенні нових експериментальних робіт відіграла Леслі Барнетт — британський біолог. Разом зі своїми колегами вона генетично довела триплетну природу коду трансляції білка та виявила мутації зсуву кадрів. Далі на londoname.
Ранні роки та біологічна кар’єра Леслі Барнетт
Леслі Барнетт народилася 12 жовтня 1920 року у Лондоні. На початку Другої світової війни вона почала здобувати вищу освіту в Інституті сільського господарства в Ессексі. Втім, активізація бойових дій змусила її залишити навчання та стати стажисткою з тестування молока на місцевій молочній фабриці у Філікстоу. Повернувшись до рідного міста, дівчина скористалася здобутим досвідом для працевлаштування у компанію з виробництва вершків, розливу та дистрибуції молока United Dairies.
У 1945 році Леслі Барнетт вийшла заміж. Чоловік визнавав кар’єрний потенціал своєї дружини, тому заохотив її до вступу до Редінгського університету. Так розпочався один з найщасливіших періодів у житті жінки, коли вона мала змогу професійно опановувати галузь молочного скотарства. Навіть після розлучення вона продовжувала висловлювати щиру повагу до людини, з якою вона народила двох дітей та виявила свої здібності.
Здобувши вищу освіту, Леслі Барнетт почала працювати техніком в одному з відділів Medical Research Council. Після переїзду з Кавендішської лабораторії вона зупинилася у «The Hut» у Кембриджі. Ставши Лабораторією молекулярної біології MRC, реорганізований заклад дозволив дослідниці зосередитися на допомозі кристалографам з обчисленнями. Згодом вона взяла участь в організації досліджень бактеріофагів з нагоди приїзду науковця Сідні Бреннера. До того ж співробітниця готувалася до приїзду молекулярного біолога Сеймура Бензера та інших американських гостей.
Незабаром Леслі Барнетт разом з хіміком Верноном Інгремом працювала над визначенням зміни глутамінової кислоти на валін бета-гемоглобіні. Спільне дослідження дало їм змогу зробити першу характеристику молекулярного захворювання. Продемонструвавши свою компетентність, жінка доєдналася до наукової програми Сідні Бреннера. У результаті вона зробила важливий внесок у роботу лабораторії завдяки участі у підготовці двох основних звітів на основі попередніх досліджень.
Незабаром Леслі Барнетт стала однією з перших стипендіаток у новоствореному аспірантському коледжі Клер Холл у Кембриджі. У 1972 році здобута кваліфікація дозволила їй посісти місце викладачки аспірантів. Через 3 роки науковиця була підвищена до посади старшої викладачки у провідному освітньому закладі. До того ж вона організовувала соціальні заходи та розваги, залишивши про себе приємні спогади серед студентів. Після виходу на пенсію біолог була обрана почесним членом коледжу, який вона відвідувала до погіршення свого здоров’я. Померла Леслі Барнетт 10 лютого 2002 року.
X.com
Визнання та значення біологічної діяльності Леслі Барнетт
Леслі Барнетт посіла провідне місце серед таких світових біологів 20 століття, як Френсіс Крік, Сідні Бреннер та Річард Воттс-Тобін. У співавторстві вона написала низку наукових праць, серед яких «Розподіл мутацій, індукованих профлавіном, у тонкій генетичній структурі», «Генетичні та хімічні дослідження головного білка бактеріофагів Т2 і Т4», «Теорія мутагенезу» тощо. На честь науковиці назвали другий сусідній будинок у Кембриджі для розміщення аспірантів — Leslie Barnett House.
Find a grave
