Життєвий шлях Роя Брауна ілюструє, як технічні інновації можуть поєднуватися з екологічною відповідальністю. Його робота в інженерії та підприємництві відкрила нові горизонти в управлінні проєктами. Водночас діяльність чоловіка у гуманістичних організаціях та фондах населення сприяла гармонійному розвитку суспільства й довкілля. Далі на londoname.
Ранні роки та інженерна кар’єра Роя Брауна
Рой Браун народився 2 листопада 1937 року у Лондоні. Освіту він здобув у престижних навчальних закладах, зокрема Martin School, East Finchley, The Haberdashers’ Aske’s Boys’ School та Лондонському університеті, де вивчав інженерію. Свою професійну кар’єру хлопець розпочав з розроблення електронних систем у компанії ITT. Згодом він працював у Британській установі з дослідження атомної зброї, де був причетний до створення систем моніторингу для міжнародного Договору про заборону ядерних випробувань.
Справжній прорив у кар’єрі Роя Брауна відбувся у 1976 році, коли разом з колегами — Річардом Евансом, Робіном Лоджем і Джеймсом Міллером — той заснував у Лондоні Metier Management Systems. Це була перша фірма, яка спеціалізувалася на мінікомп’ютерних системах для управління масштабними проєктами. Їхній стартовий продукт Apollo (1977) став новаторським рішенням для мережевого планування та складання графіків. Наступне розроблення Artemis (1978) підняло планку ще вище, поєднавши управління витратами й ресурсами та вперше використавши реляційну базу даних у комерційних системах. Воно швидко здобуло світове визнання.
Проте діяльність Роя Брауна не обмежилася технологіями. У 1984 році він переїхав до Нідерландів, де разом з дружиною Діаною створив Всесвітній фонд населення (WPF). Організація мала на меті підтримання планування сім’ї, поліпшення якості життя жінок і сімей у країнах, що розвиваються, та боротьбу з викликами, пов’язаними зі швидким зростанням населення. Уже до 1993 року WPF став однією з ключових європейських організацій у сфері захисту інтересів населення, а у 1994 році фонд відіграв помітну роль у роботі Міжнародної конференції з питань населення та розвитку (ICPD) у Каїрі.
У другій половині життя Рой Браун зосередився на гуманітарній і громадській роботі. У 1999 році разом з Крістін Магістретті, Чарльзом Ріоло та Фредеріком Навіллем він став співзасновником Міжнародного фонду населення та розвитку (IFPD) з головним офісом у Лозанні, Швейцарія. Фонд працював у тісній співпраці з Центром дослідження соціальних змін (CSSC) у Мумбаї, Індія. Одним з ключових результатів цієї співпраці стала програма WIN, що передбачала відкриття 20 клінік у нетрях Бандра-Іст. Клініки надавали первинну медичну допомогу матерям і дітям, послуги з планування сім’ї, а також організовували навчання грамотності та практичних навичок для дівчат і молодих жінок.
Хоча вихований у традиціях методизму, з часом Рой Браун прийшов до гуманізму. Велику роль у цьому відіграло знайомство та спільне життя з його другою дружиною Діаною. Він став довічним членом Британської гуманістичної асоціації, Національного секулярного товариства та Ради секулярного гуманізму. Проте справжня активна участь у гуманістичному русі розпочалася після відвідування 14-го Всесвітнього гуманістичного конгресу у Мумбаї у 1999 році. Уже того ж року чоловік увійшов до складу Комітету Міжнародної гуманістичної та етичної спілки (IHEU) з питань розвитку, а у 2000 році очолив його. У 2001 році його обрали віцепрезидентом організації, а у 2003 році він став її президентом.
Metier Management Systems
Визнання та значення громадської діяльності Роя Брауна
Рой Браун вважається видатним британським інженером, гуманістом і правозахисником, чия діяльність поєднала технологічні інновації з гуманітарною та екологічною місією. Він зробив внесок у розвиток електронних систем, авіаційної навігації та комп’ютерного проєктування. Поза межами техніки чоловік спрямовував свою енергію на соціальні та екологічні ініціативи. Як засновник Всесвітнього фонду населення (WPF) та Міжнародного фонду населення та розвитку (IFPD), він підтримував програми планування сім’ї, охорони здоров’я та освіти, які безпосередньо впливали на покращення якості життя жінок і дітей у країнах, що розвиваються.
